«Діти – це гості, що шукають дорогу», – твердить пакистанське прислів’я. Ми, батьки, не можемо вказати дітям дороги, але готові супроводжувати їх, щоб вони впевнено її долали.

Щоби впевнено пройти життєвим шляхом, діти потребують доброї підготовки, а саме:

• чітких правил, щоб могти відрізняти добро від зла;

• вільного творчого мислення, щоб уміти створювати нові форми й опановувати новий життєвий простір;

• логіки серця, щоб ліпше, ніж комп’ютер, вирішувати, що добре для людини;

• сильної волі й витривалости, а також уміння переживати кризи й нестатки;

• позитивного підходу до життя;

• готовности відкрито виявляти почуття, зносити конфлікти з іншими особами, уміти прощати, а також бути солідарними з іншими людьми;

• здатности любити, тобто вміння обдаровувати іншу людину таким почуттям, яке притаманне їм.